Найспекотніше питання липня: бути чи не бути шкідникам?

авиа-катастрофа
7 липня Полтавщину втретє за цей рік сколихнула авіа-трагедія
09.07.2019
аспартам
Продукт из разряда «здорового питания» является смертельно опасным!
24.07.2019
кукурузный мотылек

Нам вдалося отримати відповіді на запитання від спеціаліста по біозахисту рослин з 30-річним досвідом роботи у державній фітосанітарній інспекції Людмили Волік.

- Пониження температури в Україні призупинило масову яйцекладку совки та кукурудзяного метелика. Людмило Вікторівно, які дослідження проводяться на виявлення шкідників та що показали отримані результати?

- Згідно даних моніторингу розвитку стеблового метелика, в останні тижні спостерігається його періодичний хвилеподібний літ із наростаючою чисельністю.

- Чи можна уже зараз робити якісь висновки чи прогнози?

- Посилення льоту кукурудзяного метелика очікується уже найближчими днями – у II- на початку III декади липня місяця.

- Чи є шанси сподіватися, що масової яйцекладки шкідників у 2019 році не буде взагалі?

- За останні роки ми неодноразово протягом літа спостерігаємо різкі коливання температури, коли після нестерпної спеки одразу змушені одягати теплі куртки. Така погода стає мало не кліматичною закономірністю для нашої країни. Тому взагалі забути про шкідників у разі підвищення нічної температури повітря навряд чи можливо. Але сподіваємося, що їх чисельність вдасться стримати в межах норми.

- Які заходи боротьби зі шкідниками, в тому числі з кукурудзяним метеликом, ви вважаєте найбільш ефективними у сільському господарстві?

- Я підтримую біологічні методи, які не шкодять ні людині, ні навколишньому середовищу. Маю на увазі несправедливо знехтувану трихограму. Але, на жаль, сучасні керівники фермерських господарств переймають досвід зарубіжних колег та надають перевагу хімічним засобам. Здебільшого у нас застосовують імпортні інсектициди, бо саме вони найбільш розрекламовані виробниками хімії. А вітчизняні біолабораторії по вирощуванню трихограми не мають змоги і коштів на конкурентно-спроможну рекламу, щоб донести в маси, наскільки ефективніше та корисніше боротися зі шкідниками саме біологічним методом.

- Які найбільші труднощі виникають у застосуванні саме трихограми? Чому, на вашу думку, фермерські господарства обирають саме хімічні препарати? Річ у ціні?

- Гадаю, річ не в ціні. Трихограма коштує значно дешевше, ніж хімія. А по ефективності навіть перевершує інсектициди, бо здатна проникати усюди, де тільки самка шкідника може зробити яйцекладку. Наприклад, всередині стебла рослини. Справа скоріше в тому, що мало хто здатен відслідкувати період появи яйцекладки. І що на полі з’явився кукурузник метелик, стає відомо лише тоді, коли назовні з’являється гусінь. А проти гусені уже ефективна тільки хімія. Тому складність внесення трихограми полягає насамперед у визначенні правильних строків для її розселення. Зокрема, по кукурудзі.

- Якби всі дотримувалися правильних строків внесення трихограми, як гадаєте, українським сільгосп виробникам можна було б відмовитися від внесення інсектицидів?

- Якби усі міри по захисту культур від шкідників з використанням трихограми проводилися вчасно, то – так. Інсектициди можна було б не використовувати взагалі. Трихограма українського виробництва ефективна проти 80-ти різновидів шкідливих комах, які завдають значних втрат при вирощуванні зернових та хлібних злаків, бобових, овочевих, баштанних культур.

- Людмило Вікторівно, як фахівець у цій галузі, поясніть, будь ласка, нашим читачам, чому трихограма не існує в природних умовах, а вирощується в біологічних лабораторіях?

- Чому ж не існує? Існує. Але природної чисельності трихограми дуже мало. Цей ентомофаг погано пристосований до низьких температур. І тому після перезимівлі в природі його залишається близько 6-7%. Звичайно, така кількість трихограми не впорається із численними шкідниками. І тут уже на допомогу приходять спеціалізовані біолабораторії.

- Підводячи підсумки, що б ви могли сказати виробникам сільськогосподарської продукції?

- Я б побажала їм гарних врожаїв та ретельно зважувати свої рішення стосовно застосування хімічних препаратів. Адже різниця між хімзахистом та біозахистом є очевидною. Кожен з нас має розуміти. Саме від наших дій залежить, в якому середовищі жити нашим нащадкам. Шкідливі чи корисні продукти нам вживати в їжу. Бо якщо ми самі не будемо шанувати та берегти землю, яка нас годує, продовжимо «щедро» обробляти її хімікатами, то що ж ми залишимо у спадок нашим дітям та онукам?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *